ЗАВАЛІВ
Завалів - одне з найстаріших сіл Галичини, яке, згідно з переказами, до ХIIст. називалося Зелений Дуб. Згадка про його існування у VIIIст. є у літописних записах Західної Словенії. За легендами, назва села походить від трьох валів, які існували тут під час княжої доби.
Перша документальна згадка походить з 1395р. Пізніше власниками Завалова були Маковєцькі гербу "Пом'ян". Войцех Маковєцький збудував на місці дерев'яного мурований замок у вигляді літери "U", який вважався одним з найміцніших у Галичині. Однак у вересні 1675р. велике турецько-татарське військо здобуло і знищило замок, а всіх Маковєцьких взяли в полон. Після семи років неволі Маковєцьких викупили. По смерті Рафаеля Маковєцького (1689р.) Завалів одідичив Великий гетьман коронний Ян Станіслав Яблоновський - бойовий товариш короля Яна ІІІ Собєського, який відбудував замок, укріпив його і обсадив міцною залогою.
Теофілія Яблоновська, з дому Сєнявська, вдова по смерті чоловіка Олександра (сина гетьмана Яна-Станіслава) 20 березня 1729р. оголосила пільги для тих, хто бажав поселитися в Завалові, надавши йому магдебурзьке право.
Очевидно, першим гербом Завалова була родова відзнака "Сас": "На блакитному тлі золотий перекинутий, увінчаний двома золотими зірками півмісяць, який обрамляє стрілу з залізним вістрям та червоним оперенням, обернену догори". Саме такий герб був на одній з башт замку до його зруйнування у 1915р. Наступним гербом була родова відзнака Маковєцьких "Пом'ян" - в лазуровому полі золота бичача, пробита шаблею, голова. Клименко О., Хаварівський Б. Міська геральдика Тернопільщини. - Т.: Воля, 2003. - 500 с., 8 с. вкладок.
|
|