На золотому полі червоне сонце з одинадцятьма променями, на якому срібний голуб, супроводжуване справа лазуровим, а зліва зеленим звуженими бічниками. Щит облямований декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.
Село було повністю розорене татарськими ордами хана Менглі-Гірея в 1482р., але відродилося, наче казковий птах-фенікс із попелу. Герб села нагадує про це відродження. Червоне сонце символізує Ісуса Христа, який страждав, помер і воскрес із мертвих за допомогою Святого Духа, якого символізує білий голуб. Одинадцять кутів сонячної корони означають апостолів, які залишились вірними своєму Учителю. Сонце символізує життя, що знову відродилося в Літочках. Золоте тло символізує божественне світло і Святого Духа. Лазуровий бічник символізує річку Любич, зелений - ліс.
Зображення на сайті -
В.М.Напиткін.